Ми йшли по лісовій дорозі серед молодих сосонок і весело розмовляли. Іноді жартували і підколювали один-дружку і нам було добре. Я зовсім не відчувала дискомфорту, і не помічала, що на мені немає зовсім одягу і вела себе як і мої подруги - як будь то завжди так ходила і так і живу з самого дитинства, як Мауглі.
Незабаром сосонки закінчилися, і почався сосновий бір. Дорога повернула і вже не була така рівна і гладка. Часто зустрічалися глибокі колії заповнені водою після весняного сніготанення. Нам довелося частіше дивитися під ноги, щоб не спіткнутися і не впасти. Ми все далі йшли від будинку і не замислювалися, що нас чекає попереду.